Українська філософія бідності.

Українська філософія бідності. Задумався над питанням “чому одні можуть бути щасливі і багаті а інші бідні і нещасні?” і це в одних і тих же умовах. Звісно ж скажете Ви, що у різних людей був різний старт і зовсім не рівні початкові можливості. Одні народилися в бідних сім’ях а інші там, де все що забажаєш приносять на “блюдечку з блакитною облямівкою”. Можна ще згадати про везіння і сприятливою карму але мова не про це.

“Краще бути богатим і здоровим ніж бідним і хворим.” Ігор Дручок.

Часто багатство батьків або попередніх поколінь робить спадкоємцям “ведмежу послугу”. Згадаймо Іспанію часів відкриття Америки. Іспанці стали на стільки багаті від привезеного золота з Нового Світу, що на кілька століть у них відпала охота розвиватися і вони поступово деградували. Подивіться на карту земної кулі. Країни зі сприятливими, близькими до “райським” кліматичними умовами живуть часто бідно, не рахуючи тих, де Аллах пролив свої сльози у вигляді нафти. І навпаки, країни з холодним кліматом, Канада, Північна Європа є локомотивом високого добробуту і рівня життя.

Народитися в часи змін вдача чи прокляття?

Ще один приклад це часи змін. Дуже важкі але з іншого боку, дають трамплін деяким особистостям для розвитку. Саме в епоху розвалу СРСР в голодні 90-ті, коли продукти зовсім зникли з прилавків магазинів, саме тоді з’явилася сприятлива можливість для розвитку багатьох бізнесменів і підприємців.

Висновок такий, що народження в сприятливому місці і сприятливою сім’ї, початкове багатство і впливові батьки це не основні фактори успіху. А що ж тоді дійсно важливо! Це Ваша особиста стан і відчуття себе. Важливо як Ви себе оцінюєте, чи зможу – не зможу, щасливий – не щасливий, задоволений -не задоволений, песиміст – оптиміст.

Бідний бо дурний!

Тепер про Україну, чому у нас процвітає бідність і як з цим боротися. Справа все в менталітеті і звичках. Вже не знаю з яких часів це пішло, але згадайте, якщо запитати у сусіда родича або знайомого банальне запитання як справи? Яку відповідь найчастіше звучить? Як правило – все погано, зарплата маленька, грошей немає. У відповідь чую ниття і скарги. Тільки одиниці, і швидше за все це виключення з правила, кажуть що все нормально, відмінно і чудово.

Уряд України всіляко підтримує таке ставлення до життя. Бідність культивується і заохочується. Вражаючий факт, іноземний інвестор вирішив побудувати в одній з найбільш депресивних областей України виробництво і зіткнувся з проблемою набору персоналу. Хоча в цьому регіоні за статистикою Центру Зайнятості безробіття зашкалює, жителі відмовляються йти на роботу, де зарплати в три рази вищі за середньостатистичні. Вся причина в боязні втратити виплати по субсидії. Виходить що декларувати себе бідним і нещасним в Україні цікавіше ніж чесно працювати і платити податки в бюджет.

Почнемо зміни з себе.

Чому таке ставлення. За роки правління більшовиків у нас знищили бажання і прагнення декларувати свої заробітки. Тому що як при колективізації відберуть, посадять, а може бути і розстріляють як кулака або ворога народу. З тих пір у Україні є приказка “Якщо вони думають що нам платять, то нехай думають що ми працюємо”. Знищення права на приватну власність і володіння землею зробили українців апатичними до власної долі.

Ну і звичайно приклад можновладців, які збагатилися на незаконну приватизацію і деребану того що залишилося від розвалу СРСР. Алигарх України власними прикладом показують як можна не платити податки, виводячи прибуток в офшорні зони. Так як же все-таки стати багатим, який вихід?

Вихід одночасно і дуже простий і складний. Необхідно почати з себе і зламати своє уявлення про бідність і багатство. Бути в першу чергу чесним до себе і звичайно до всіх оточуючих. І насправді немає непереборних перешкод для того що б бути щасливим і багатим.